Жителі хрущовок ляжуть грудьми проти їх зносу

22.10.2012

хрущовкиПрем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що з 2013 року в Україні почнуть будувати по сто тисяч квартир щорічно. Висотки будуть зводити всього за два місяці, при цьому ціна квадратного метра не перевищить 6 тис. грн. До кінця року муніципалітети повинні підготувати для нових будинків будівельні майданчики з підведеними інженерними мережами. Краще всього для цих цілей підійдуть «хрущовські квартали», половина будівель в яких знаходиться в аварійному стані. До того ж програма заміни хрущовок новобудовами діє в Україні кілька років. Однак на практиці виявилося, що до знесення старого житла поки не готові ні місцева влада, ні мешканці. У перших немає коштів, а у других – довіри до держави.

Мотлох легше знести

Проекти з реконструкції або знесення будинків, побудованих у 60-ті роки минулого століття, обговорюються не перший рік. Вперше про це заговорили в середині 90-х років, коли на українському будівельному ринку з’явилися перші комерційні забудовники. Для них земля під хрущовками виявилася ласим шматком, оскільки такі ділянки розташовуються в найбільш привабливих для забудови міських районах. Точкові проекти були реалізовані, тим не менше до масової «перебудови» справа не дійшла. Перші проблеми починалися на етапі вирішення питання про виселення мешканців та виплати їм справедливої ​​компенсації за віддані під знос квартири. На місцевих рівнях такі питання виявилися нерозв’язними.

Сьогодні процес має всі шанси зрушити з мертвої точки. Житловою забудовою вирішили зайнятися в уряді. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ розробляє програму прискореного будівництва з використанням індустріальних методів зведення висотних будинків. «Сенс програми полягає в тому, щоб створити домобудівний комбінат, який буде проводити всі необхідні для будівництва будинку матеріали, – пояснив прем’єр-міністр України Микола Азаров. – Це сучасний підхід, який дозволяє зводити новобудову за 60 днів. Реалізація програми може початися вже з наступного року. Для цього міста зобов’язані підготувати майданчики під будівництво індустріального житла, до яких повинні бути підведені всі необхідні комунікації та дороги».

Єдиним варіантом надати готові будмайданчика в такий короткий термін є знесення «хрущовських кварталів». По-перше, загальна площа під хрущовками в Україні становить майже чверть усього багатоквартирного фонду (72 млн кв. М). Тільки в столиці до застарілого житлового фонду відноситься більше трьох тисяч будинків на 211 тисяч квартир. З них майже дві тисячі будинків – це будинки перших масових серій, ступінь зносу яких перевищує 60%. «Це аварійні споруди, жити в яких сьогодні небезпечно, – говорить голова ради Всеукраїнської асоціації «Укрмолодьжитло» Володимир Грищенко. – Реконструкції такі будинки вже не підлягають, набагато ефективніше і дешевше їх знести і забудувати територію новими житловими об’єктами». Про це ж говорять в уряді: за розрахунками Мінрегіонбуду, значно дешевше знести існуючий будинок, який вичерпав ресурс, і побудувати новий.

Гарантій поки немає

Але в муніципалітетах до ентузіазму держчиновників ставляться з обережністю. «Кілька подібних проектів у столиці вже реалізовано, – розповів голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов під час прямої телефонної лінії – ці проекти починалися тоді, коли це було вигідно для приватних інвесторів. Зараз ситуація в будівництві не настільки сприятлива, щоб можна було розраховувати на залучення коштів, а виділити фінансування з міської скарбниці важко, адже бюджет обмежений».

На думку Попова, переклад проекту по знесення хрущовок на муніципальне забезпечення автоматично зробить його збитковим для міста. Приміром, демонтаж одного такого будинку обійдеться скарбниці в середньому в 6 млн грн. При цьому доведеться полагодити або повністю замінити застарілі інженерні мережі, розраховані на п’ятиповерхівки, розширити дороги, які в старих кварталах не передбачені для великої кількості автотранспорту. Вивіз будівельного сміття, перепланування звільнилися будмайданчиків під нові будівлі – ці витрати теж ляжуть на плечі місцевої влади без перспективи компенсації. Однак це лише фінансова сторона питання, адже в реалізації цих планів є й інші, набагато більш вагомі труднощі.

Перша «стіна», в яку упруться всі починання із «зачистки» хрущовських кварталів, – небажання мешканців з’їжджати з обжитих і приватизованих квартир в нікуди. «Ні в одному місті України немає так званого маневреного житлового фонду, куди мешканців з хрущовок можна переселити на час, необхідний для будівництва нового будинку, – пояснює незалежний експерт у галузі нерухомості Руслан Вдовенко. – Навіть якщо на новобудову знадобиться лише півроку, ці півроку сім’я не може провести на вулиці. Потрібно враховувати й те, що на сто квартир в старих будинках потрібно побудувати мінімум 130 нових, оскільки в хрущовках найчастіше прописано не два-три людини, а кілька поколінь однієї родини. У законодавстві цей момент не передбачений, проте громадяни будуть претендувати на нові квартири з розрахунку за кількістю квадратних метрів на прописаного мешканця».

Варіант з відселенням мешканців з хрущовок в інші будинки теж багатьом не подобається, адже ніяких чітких критеріїв для захисту прав «переселенців» в українських законах немає. У середині весни в Конфедерації будівельників України заявили про те, що розробляють законопроект з урахуванням цього зауваження. Одним з положень документа повинна була стати норма про трикілометровій зоні навколо знесеного будинку: нібито тільки там (і не далі) забудовник повинен надати нові квартири мешканцям знесеного будинку. Тим не менше на сьогоднішній день проекту закону в парламенті немає. Відповідно, питання з варіантами новосілля для господарів хрущовок залишається неврегульованим.

На думку Грищенка, плани по заміні хрущовок новими будинками дуже перспективні. Однак через зазначених проблем в осяжному майбутньому (3-5 років) вони навряд чи можуть бути реалізовані. Швидше за все, це проект на найближче десятиліття, припускає експерт. Спочатку доведеться прийняти закон про державні гарантії власникам застарілого житлового фонду, потім потрібно створити маневрений житловий фонд для «переселенців». Знайти інвесторів, які згодні на урядову ціну новобудов (не більше 6 тис. грн за готовий квадратний метр). Для порівняння: на сьогоднішній день мінімальна ціна житлових квадратів в столиці становить $ 850 (7 тис. грн) на етапі початку будівництва і доходить до $ 1,2 тис. (9,7 тис. грн) на момент здачі будинку в експлуатацію.

 

Читайте на cайті:

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

*


Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

При використанні матеріалів цього сайту обовязковим є гіперпосилання на NERYXOMIST.ORG.UA, відкрите для індексації пошуковими системами